Чому соціальне та емоційне навчання є важливим для студентів

18-10-202318-10-2023 Leslie Miller

Зміст

Примітка редактора: Ця стаття написана у співавторстві Роджером Вайсбергом, Джозефом А. Дурлаком, Селін Е. Домітровіч і Томасом П. Гуллоттою та адаптована з Посібник із соціального та емоційного навчання: дослідження та практика відтепер доступна у видавництві Guilford Press.

Сучасні школи стають дедалі більш мультикультурними та багатомовними, в них навчаються учні з різним соціальним та економічним походженням. Освітяни та громадські організації працюють з учнями, які мають різну мотивацію до навчання, позитивної поведінки та академічної успішності. Соціально-емоційне навчання (СЕН) забезпечує основу для безпечного та позитивного навчання, а також покращує здатність учнів додосягти успіху в навчанні, кар'єрі та житті.

5 ключів до успішного SEL

закрити модальний Зображення: //secondaryguide.casel.org/casel-secondary-guide.pdf (натисніть на зображення, щоб збільшити)

Джерело: //secondaryguide.casel.org/casel-secondary-guide.pdf (натисніть на зображення, щоб збільшити)

Дослідження показують, що ШЕЛ не лише покращує успішність у середньому на 11 перцентильних пунктів, але й сприяє розвитку просоціальної поведінки (наприклад, доброти, готовності ділитися та емпатії), покращує ставлення учнів до школи та знижує рівень депресії і стресу серед учнів (Durlak et al., 2011). Ефективна програма соціально-емоційного навчання передбачає скоординовану роботу в класі, школі, сім'ї та на рівні родини.громадські практики, які допомагають студентам розвинути наступні п'ять ключових навичок:

Самоусвідомлення

Самосвідомість передбачає розуміння власних емоцій, особистих цілей і цінностей. Це включає точну оцінку своїх сильних і слабких сторін, позитивне мислення, обґрунтоване почуття власної ефективності та оптимізму. Високий рівень самосвідомості вимагає здатності усвідомлювати взаємозв'язок між думками, почуттями і діями.

Самоуправління

Самоменеджмент вимагає навичок і установок, які сприяють здатності регулювати власні емоції та поведінку. Це включає в себе вміння відкладати задоволення, управляти стресом, контролювати імпульси і наполегливо долати труднощі для досягнення особистих і освітніх цілей.

Дивіться також: 9 нових способів використання фліпчарту в класі

Соціальна обізнаність

Соціальна обізнаність передбачає здатність розуміти, співпереживати та відчувати співчуття до людей з іншим походженням чи культурою. Вона також передбачає розуміння соціальних норм поведінки та визнання ресурсів і підтримки сім'ї, школи та громади.

Навички взаємовідносин

Навички взаємовідносин допомагають учням встановлювати та підтримувати здорові та корисні стосунки, а також діяти відповідно до соціальних норм. Ці навички передбачають чітке спілкування, активне слухання, співпрацю, протистояння неприйнятному соціальному тиску, конструктивне вирішення конфліктів та звернення по допомогу, коли вона потрібна.

Відповідальне прийняття рішень

Відповідальне прийняття рішень передбачає навчання конструктивному вибору особистої поведінки та соціальної взаємодії в різних ситуаціях. Воно вимагає вміння враховувати етичні стандарти, міркування безпеки, точні поведінкові норми щодо ризикованої поведінки, здоров'я і благополуччя себе та інших, а також реалістично оцінювати наслідки різних вчинків.

Школа - одне з основних місць, де учні здобувають соціальні та емоційні навички. Ефективна програма навчання англійської мови повинна включати чотири елементи, представлені абревіатурою SAFE (Durlak та ін., 2010, 2011):

Послідовність: взаємопов'язані та скоординовані комплекси заходів для сприяння розвитку навичок
Активний: активні форми навчання, які допомагають студентам опанувати нові навички
Зосередженість: акцент на розвиток особистих та соціальних навичок
Відверто: націлені на конкретні соціальні та емоційні навички

Короткострокові та довгострокові переваги SEL

Учні досягають більшого успіху в навчанні та повсякденному житті, коли вони:

Знають і вміють керувати собою
Розуміти точки зору інших та ефективно взаємодіяти з ними
Робити обґрунтований вибір щодо особистих та соціальних рішень

Ці соціальні та емоційні навички є одними з кількох короткострокових результатів навчання, яким сприяють програми з вивчення англійської мови професійного спрямування (Durlak та ін., 2011; Farrington та ін., 2012; Sklad та ін., 2012). Серед інших переваг можна назвати наступні:

Більш позитивне ставлення до себе, інших та завдань, включаючи підвищену самоефективність, впевненість, наполегливість, емпатію, зв'язок та відданість школі, а також відчуття мети.
Більш позитивна соціальна поведінка та стосунки з однолітками і дорослими
Зменшення проблем з поведінкою та ризикованої поведінки
Зменшення емоційного стресу
Покращення результатів тестування, оцінок та відвідуваності

У довгостроковій перспективі вища соціальна та емоційна компетентність може підвищити ймовірність закінчення середньої школи, готовність до післяшкільної освіти, кар'єрного успіху, позитивних стосунків у сім'ї та на роботі, кращого психічного здоров'я, зниження злочинної поведінки та активної громадянської позиції (наприклад, Hawkins, Kosterman, Catalano, Hill, & Abbott, 2008; Jones, Greenberg, & Crowley, 2015).

Розвиток навичок спілкування англійською мовою в класі

Сприяння соціальному та емоційному розвитку всіх учнів у класі передбачає викладання та моделювання соціальних та емоційних навичок, надання можливості учням практикувати та відточувати ці навички, а також надання учням можливості застосовувати ці навички в різних ситуаціях.

Дивіться також: Чому соціальне та емоційне навчання є важливим для студентів

Один із найпоширеніших підходів до викладання ОМН передбачає підготовку вчителів до проведення уроків, на яких викладаються соціальні та емоційні навички, а потім пошук можливостей для учнів закріплювати їх протягом дня. Інший навчальний підхід включає викладання ОМН у такі навчальні дисципліни, як англійська мова, суспільствознавство або математика (Jones & Bouffard, 2012; Merrell & Gueldner),2010; Yoder, 2013; Zins et al., 2004). Існує низка науково обґрунтованих програм навчання англійської мови професійного спрямування, які підвищують компетентність і поведінку учнів у відповідний до їхнього розвитку спосіб від дошкільного до старшого шкільного віку (Collaborative for Academic, Social, and Emotional Learning, 2013, 2015).

Вчителі також можуть природним чином розвивати навички в учнів через міжособистісну та орієнтовану на учня навчальну взаємодію впродовж навчального дня. Взаємодія між дорослими та учнями підтримує НОП, коли вона призводить до позитивних стосунків між учнями та вчителями, дає змогу вчителям моделювати соціально-емоційні компетентності для учнів та сприяє залученню учнів (Williford & Sanger Wolcott, 2015).Практики вчителів, які надають учням емоційну підтримку та створюють можливості для висловлювання думок, автономії та набуття досвіду майстерності, сприяють залученню учнів до освітнього процесу.

Як школи можуть підтримати SEL

На шкільного рівня, Стратегії ШЗБ зазвичай мають форму політик, практик або структур, пов'язаних з кліматом та послугами підтримки учнів (Meyers et al., у пресі). Безпечний та позитивний клімат і культура школи позитивно впливають на результати навчання, поведінку та психічне здоров'я учнів (Thapa, Cohen, Guffey, & Higgins-D'Alessandro, 2013). Шкільні лідери відіграють вирішальну роль у сприянні створеннюзагальношкільні заходи та політики, які сприяють створенню позитивного шкільного середовища, наприклад, створення команди для вирішення проблем клімату в школі; моделювання дорослими соціальної та емоційної компетентності; розробка чітких норм, цінностей та очікувань для учнів і співробітників.

Справедлива та рівноправна дисциплінарна політика та практики запобігання булінгу є більш ефективними, ніж суто поведінкові методи, що ґрунтуються на винагороді чи покаранні (Bear et al., 2015). Керівники шкіл можуть організовувати заходи, які формують позитивні стосунки та відчуття спільноти серед учнів за допомогою таких структур, як регулярно заплановані ранкові зустрічі або консультації, які надають учням інформацію проможливості спілкуватися один з одним.

Важливим компонентом загальношкільної ШН є інтеграція в багаторівневі системи підтримки. Послуги, що надаються учням такими фахівцями, як консультанти, соціальні працівники та психологи, мають узгоджуватися з загальними зусиллями в класі та будівлі. Часто через роботу в малих групах фахівці з підтримки учнів підсилюють і доповнюють навчання в класі для учнів.які потребують раннього втручання або більш інтенсивного лікування.

Побудова сімейних та громадських партнерств

Партнерство з сім'єю та громадою може посилити вплив шкільних підходів до поширення навчання вдома та в районі. Члени громади та організації можуть підтримати зусилля класу та школи, особливо надаючи учням додаткові можливості для вдосконалення та застосування різних навичок ОДГ (Catalano et al., 2004).

Позакласні заходи також надають учням можливість спілкуватися з дорослими та однолітками, які їх підтримують (Gullotta, 2015). Вони є чудовим місцем, де молодь може розвивати і застосовувати нові навички та особисті таланти. Дослідження показали, що позакласні програми, орієнтовані на соціальний та емоційний розвиток, можуть значно покращити самосприйняття учнів, їхній зв'язок зі школою, позитивне соціальне сприйняття, а такожповедінку, шкільні оцінки та результати тестів на успішність, водночас знижуючи рівень проблемної поведінки (Durlak та ін., 2010).

ОДГ можна розвивати не лише в школі, а й у багатьох інших місцях. ОДГ починається з раннього дитинства, тому важливу роль відіграють сім'я та заклади раннього догляду за дітьми (Bierman & Motamedi, 2015). Вищі навчальні заклади також мають потенціал для сприяння ОДГ (Conley, 2015).

Для отримання додаткової інформації про останні досягнення в дослідженнях, практиці та політиці SEL відвідайте веб-сайт Collaborative for Academic, Social, and Emotional Learning.

Примітки

Bear, G.G., Whitcomb, S.A., Elias, M.J., & Blank, J.C. (2015). "SEL та загальношкільні втручання та підтримка позитивної поведінки." В J.A. Durlak, C.E. Domitrovich, R.P. Weissberg, & T.P. Gullotta (Eds.), Посібник із соціального та емоційного навчання Нью-Йорк: Гілфорд Прес.
Бірман, К.Л. та Мотамеді, М. (2015). "Програми з вивчення англійської мови для дітей дошкільного віку". В Я.А. Дурлак, К.Є. Домітровіч, Р.П. Вайсберг та Т.П. Гуллотта (Ред.), Посібник із соціального та емоційного навчання Нью-Йорк: Гілфорд Прес.
Каталано, Р.Ф., Берглунд, М.Л., Райан, Д.А., Лончак, Г.С., Хокінс, Д.Д. (2004). "Позитивний розвиток молоді в Сполучених Штатах: результати дослідження з оцінки програм позитивного розвитку молоді". Аннали Американської академії політичних і соціальних наук, 591 (1), с.98-124.
Співпраця для академічного, соціального та емоційного навчання (2013). 2013 CASEL Guide: Ефективні програми соціального та емоційного навчання - видання для дошкільних закладів та початкової школи Чикаго, Іллінойс: Автор.
Співпраця для академічного, соціального та емоційного навчання (2015). 2015 CASEL Guide: Ефективні програми соціального та емоційного навчання - видання для середньої та старшої школи Чикаго, Іллінойс: Автор.
Конлі, К.С. (2015). "Англійська мова професійного спрямування у вищій освіті." В Я.А. Дурлак, К.Є. Домітровіч, Р.П. Вайсберг, Т.П. Гуллотта (Ред.), Посібник із соціального та емоційного навчання Нью-Йорк: Гілфорд Прес.
Дурлак, Я.А., Вайсберг, Р.П., Димніцкі, А.Б., Тейлор, Р.Д., Шеллінгер, К.Б. (2011). "Вплив покращення соціального та емоційного навчання учнів: мета-аналіз універсальних втручань на базі школи". Розвиток дитини, 82 , с.405-432.
Дурлак, Я.А., Вайсберг, Р.П., Пачан, М. (2010). "Мета-аналіз позашкільних програм, спрямованих на розвиток особистих та соціальних навичок у дітей та підлітків". Американський журнал соціальної психології, 45 , с.294-309.
Фаррінгтон, К.А., Родерік, М., Алленсворт, Е., Нагаока, Я., Кіз, Т.С., Джонсон, Д.В., & Бічум, Н.О. (2012). Як навчити підлітків ставати учнями: роль некогнітивних факторів у формуванні шкільної успішності: критичний огляд літератури Консорціум з досліджень Чиказької школи.
Гуллотта, Т.П. (2015). "Позашкільне програмування та викладання англійської мови за професійним спрямуванням." В Я.А. Дурлак, К.Е. Домітровіч, Р.П. Вайсберг, Т.П. Гуллотта (Ред.), Посібник із соціального та емоційного навчання Нью-Йорк: Гілфорд Прес.
Хокінс, Д.Д., Костерман, Р., Каталано, Р.Ф., Хілл, К.Г. та Ебботт, Р.Д. (2008). "Ефекти втручання у соціальний розвиток у дитинстві через 15 років". Архіви педіатрії та підліткової медицини, 162 (12), с.1133-1141.
Джонс, Д.Е., Грінберг, М. та Кроулі, М. (2015). "Раннє соціально-емоційне функціонування та громадське здоров'я: взаємозв'язок між соціальною компетентністю в дитячому садку та майбутнім благополуччям". Американський журнал громадського здоров'я, 105 (11), с.2283-2290.
Джонс, С.М. та Буффард, С.М. (2012). "Соціальне та емоційне навчання в школах: від програм до стратегій". Звіт про соціальну політику, 26 (4), с.1-33.
Merrell, K.W. & Gueldner, B.A. (2010). Соціальне та емоційне навчання в класі: сприяння психічному здоров'ю та академічному успіху Нью-Йорк: Гілфорд Прес.
Meyers, D., Gil, L., Cross, R., Keister, S., Domitrovich, C.E., & Weissberg, R.P. (в друці). Посібник CASEL для загальношкільного соціального та емоційного навчання Чикаго: Collaborative for Academic, Social and Emotional Learning (Співпраця для академічного, соціального та емоційного навчання).
Склад, М., Дікстра, Р., Ріттер, М.Д., Бен, Дж. та Грейвестейн, К. (2012). "Ефективність шкільних універсальних соціальних, емоційних та поведінкових програм: чи сприяють вони розвитку учнів у сфері навичок, поведінки та адаптації?" Психологія в школах, 49 (9), с.892-909.
Тапа, А., Коен, Д., Галлі, С., Хіггінс-Д'Алессандро, А. (2013). "Огляд досліджень шкільного клімату". Огляд освітніх досліджень, 83 (3), с.357-385.
Вілліфорд, А.П. та Волкотт, К.С. (2015). "Взаємовідносини між студентами та викладачами." В Я.А. Дурлак, К.Е. Домітровіч, Р.П. Вайсберг та Т.П. Гуллотта (ред.), Посібник із соціального та емоційного навчання Нью-Йорк: Гілфорд Прес.
Йодер, Н. (2013). Навчання всієї дитини: навчальні практики, які підтримують соціальне та емоційне навчання в трьох системах оцінювання вчителів Вашингтон, округ Колумбія: Центр досліджень видатних вчителів та лідерів Американського інституту досліджень.
Зінс, Я.Е., Вайсберг, Р.П., Ванг, М.К., та Вальберг, Г.Я. (Ред.) (2004). Побудова академічного успіху на основі соціального та емоційного навчання: що говорять дослідження? Нью-Йорк: Видавництво педагогічного коледжу.